Перейти к содержанию

Баррики-Робин-Наит 1

Статья из Авикипедии. Энциклопедии

Баріки-Робін-Наіт 1 або Напис про слонів — фрагментарний доісламський аравійський напис, знайдений у Нааті, Ємен, приблизно за 50 км на північ від Сани. Текст, викарбуваний рельєфом сабейською мовою, датується періодом правління царя Абраги (бл. 532/535–570 рр. н.е.) Хим’яритського царства. Вперше опублікований у 2025 році Захіром Атіфом аль-Барікі та Крістіаном Ж. Робеном.

Фрагмент складається з дев’яти неповних рядків, пошкоджених з правого та лівого боків. Хоча його точне призначення невідоме, він викликає винятковий інтерес, оскільки згадує Абрагу на ім’я та містить перше епіграфічне згадування слонів (ʾlfl) у Південній Аравії. Він привернув увагу науковців через згадку про слонів, яка обговорювалася у зв’язку з переказами про аравійські кампанії Абраги.

Опис[править | править код]

Напис був сфотографований у Наіті (давній Наітум), місцевості, пов’язаній у пізній античності з князями з-у-Хамдан, лідерами племінних конфедерацій Хашид і Бакіл. Текст викарбуваний рельєфом у порівняно незграбному письмі, з нерівною висотою та шириною літер. Паралельних фрагментів з подібним оформленням поки що не виявлено.

Текст надто пошкоджений, щоб визначити, чи був він завершеним зверху чи знизу. Як і інші монументальні написи після аксумського повторного завоювання Південної Аравії (525–530 рр. н.е.), він, ймовірно, був замовлений або самим царем, або високопоставленим князем.

Текст[править | править код]

Транскрипція[править | править код]

1. [… …].. w-qrʾ-hmw[… …] 2. [… Ṣn]ʿw w-Nʿṭm w-ywm [… …] 3. [… …] w-b-ṯlṯ hwt y(w)[m … …] 4. [… …] w-kl ʾs²ʿb-h(m)[w … …] 5. [… …]dw kl ʾlfl-h[mw … …] 6. [… … ]ʾlbʾ (b)-S¹ʾq(w)[… …] 7. [… … Rḥmnn] ḏ-b-S¹myn .[… …] 8. [… … ts¹ṭrw ḏn ms³n]dn ʾbrh Z[ybmn mlk S¹bʾ …] 9. (M)wt.[… …]

Переклад[править | править код]

1. [… …] … і їхній qrʾ 2. [… Са]на та Наітум, і день [… …] 3. [… …] і третій {день} цього дня [… …] 4. [… …] … і всі їхні громади [… …] 5. [… вони] … всіх своїх слонів [… …] 6. [… …] леви в S¹ʾqw [… …] 7. [… Рахманан], що на Небесах [… …] 8. [… наказав викарбувати цей на]пис Абрага З[ибмн], цар Саби [… …] 9. [… Хадра]маут [… …]

Філологічні особливості[править | править код]

Термін «ʾlfl» (рядок 5) викликає особливий інтерес. Хоча через пошкодження він не є цілком певним, його інтерпретували як можливе запозичення, що означає «слони». Форма може відображати запозичення, що в кінцевому підсумку пов’язане з грецьким «elephas» (ἐλέφας), хоча також обговорювалися інші семітські та іранські етимології. Ідентифікація залишається гіпотетичною.

Рядок 6 згадує «ʾlbʾ», множину від «lbʾ» («лев»), вже засвідчену в ранніх південноаравійських написах. Сполучення левів і слонів може вказувати на царську свиту або контекст полювання.

Рядок 7 містить вираз «Rḥmnn ḏ-b-S¹myn» («Рахманан, що на Небесах»), формулювання, раніше засвідчене переважно в єврейських написах з Південної Аравії, таких як. Його поява тут, у написі, ймовірно, християнського царя Абраги, примітна. Схожі формулювання зустрічаються в написах з Маріба часів правління Абраги, включаючи та.

Рядок 8, ймовірно, відновлюється як «[ms¹n]dn ʾbrh Z[ybmn] mlk S¹bʾ», ідентифікуючи Абрагу (з епітетом Zybmn/Zbymn) як замовника. Чергування s¹ та s³ характерне для сабейської орфографії VI століття.

Історичний контекст[править | править код]

Якщо реконструкція правильна, напис підтверджує, що Абрага особисто замовляв монументальні написи під час свого правління. Після аксумського повторного завоювання Хим’яра майже всі офіційні написи, здається, були царського авторства.

Згадка Сани та Наітума може відображати царську подорож або політичний союз між Абрагою та князем з-у-Хамдан. У CIH 541 (березень 548 р. н.е.) з-у-Хамдан фігурує серед князів, що супроводжували Абрагу в Марібі, хоча й у підпорядкованому становищі. Фрагмент з Наіта може свідчити про тривалу або відновлену значущість цієї лінії.

Можлива згадка слонів особливо важлива у світлі пізніших арабських переказів, що пов’язують Абрагу з «Роком Слона». Хоча джерела ісламської епохи часто пов’язують Абрагу зі слонами, цей фрагмент надавав би рідкісне сучасне епіграфічне підтвердження їхньої присутності в Південній Аравії під час його правління.

Написи періоду правління Абраги[править | править код]

Баріки-Робін-Наіт 1 є одним із приблизно десяти відомих написів, що датуються періодом правління Абраги, включаючи:

  • DAI GDN-2002/20 (Маріб, 548 р. н.е.)
  • CIH 541 (Садд Маріб 5, 548 р. н.е.)
  • Ry 506 (Мурайґан 1, 552 р. н.е.)
  • Мурайґан 3
  • CIH 325
  • Садд Маріб 6 = Ja 547 + Ja 546 + Ja 544 + Ja 545 (558 р. н.е.)
  • CIH 325 (560 р. н.е.)
  • MAFSN-JFR01.29 (Хіма)
  • Машаль-Хіма-Абраха 1

Відносно велика кількість написів, що приписуються Абразі, свідчить про свідомий намір легітимізувати його правління в рамках хим’яритської епіграфічної традиції, незважаючи на те, що пізніша ісламська історіографія часто виключає його з канонічних списків хим’яритських царів.

Зміст[править | править код]

Через фрагментарний стан текст неповний. Збережені рядки, здається, включають:

  • Царську титулатуру з посиланням на Абрагу та його володіння.
  • Посилання на військову мобілізацію або експедиційну діяльність.
  • Дискусійний термін, який науковці Крістіан Ж. Робен і Захір Атіф аль-Барікі інтерпретують як посилання на слонів.

Можлива згадка слонів викликає особливий інтерес. У пізнішій ісламській традиції Абрага пов’язаний з експедицією проти Мекки за участю слонів, що відображено в екзегетичній літературі щодо сури аль-Філ (Коран 105).

Історичне значення[править | править код]

Фрагмент сприяє вивченню:

  • Політичної ідеології режиму Абраги.
  • Використання сабейської царської титулатури в пізній хим’яритський період.
  • Військової організації Південної Аравії під впливом Аксуму.
  • Передумов переказів, що стосуються слонів у доісламській Аравії.

Якщо реконструкція, що стосується слонів, прийнята, напис надасть рідкісне епіграфічне свідчення використання слонів у військовому контексті Південної Аравії.

У ширшому сенсі фрагмент ілюструє продовження використання монументальних написів як інструментів царської саморепрезентації в Аравії VI століття, поєднуючи політичні заяви з релігійними формулами, характерними для християнізованого хим’яритського двору.

Див. також[править | править код]

  • CIH 541
  • Ry 506
  • Ja 1028
  • Доісламські аравійські написи

Джерела[править | править код]

Література[править | править код]

Примітки[править | править код]

Ссылки[править | править код]