Леонид Мосендз

Леонід Маркович Мосендз ( – ) — український поет, прозаїк, перекладач, а під псевдонімом Порфирій Горотяк — гуморист у співпраці з Юрієм Кленом.

Біографія[править | править код]

Леонід Мосендз народився 1897 року в Могилеві-Подільському, на території сучасної Вінницької області України, у родині державного службовця. У 1911–1915 роках навчався у Вінницькій учительській семінарії. Під час Першої світової війни служив солдатом у російській імператорській армії на Румунському фронті. Після демобілізації працював учителем у Гнівані та брав активну участь у діяльності українського культурного товариства «Просвіта», поки не був мобілізований до армії Української Народної Республіки 4 березня 1919 року, де обіймав посаду старшого офіцера. Повернувся на педагогічну роботу 26 жовтня 1919 року та викладав фізику та природничі науки з 1 грудня 1919 до квітня 1920 року.

Після демобілізації української армії у 1920 році втік до Польщі, але 1921 року повернувся в Україну, де знову займався просвітницькою діяльністю «Просвіти» у Луцьку. За це був заарештований польською владою та інтернований у табір у Каліші. Після звільнення у травні 1922 року переїхав спочатку до Ченстохови, а того ж року — до Подєбрад у Першій Чехословацькій Республіці, де навчався на хіміко-технологічному відділі Української господарської академії. Закінчив навчання 1928 року як інженер-технолог і став асистентом професора Василя Іваніса (; 1888–1974). Після двох років аспірантури в Політехнічному інституті у Брно став фахівцем з нафтопереробки та отримав докторський ступінь у 1931 році. Згодом працював інженером-будівельником у Братиславі.

З 1937 року викладав у комерційній школі в Хусті, а потім до 1939 року — у Сваляві. Після угорської окупації Закарпаття працював у 1939–1945 роках хіміком у Братиславі. Вступив до Легіону українських націоналістів і входив до кола українських письменників, серед яких були Олег Ольжич, Євген Маланюк та Юрій Клен. У 1945 році втік до британської окупаційної зони в Австрії, перебравшись спочатку до Інсбрука, потім до Зефельда в Тіролі, і нарешті у грудні 1946 року — до Швейцарії, де помер у віці 51 року в туберкульозному санаторії в Блонє. Там же і похований.

Поряд з поетичною та літературною творчістю перекладав англійську (наприклад, Едгара Аллана По), французьку та німецьку літературу українською мовою.

Ссылки[править | править код]