Степан Андрусів

Степан Андрусів

Степан Андрусів (нар. 4 січня 1958) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва, педагог. Член Національної спілки художників України (2004).

Біографія[править | править код]

Степан Андрусів народився 4 січня 1958 року в Караганді.

У 1979 році закінчив , а у 1986 році — Львівську національну академію мистецтв (педагоги Василь Гудак та Еммануїл Миско). З того часу працює у своїй альма-матер (нині Національна академія мистецтв): у 2003–2009 роках очолював кафедру художньої кераміки, а з 2004 року є доцентом цього закладу.

Творчість[править | править код]

У 1987 році розпочав виставкову діяльність, беручи участь у всеукраїнських та міжнародних виставках. Персональні виставки відбулися у Львові (2018, 2025). Працює у галузях декоративної кераміки, кераміки для архітектурного та ландшафтного середовища, а також комп'ютерної графіки. Його роботи зберігаються у колекціях в Опішні, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, а також у приватних колекціях в Україні, Німеччині, Польщі, Франції, Бельгії, Японії та інших країнах.

Мистецтвознавець Орест Голубець вважає, що творчість Степана Андрусіва вирізняється лаконічністю та вмілим використанням обмежених засобів виразності. Ця стриманість дозволяє митцю торкатися емоційних струн та піднімати глибокі теми: сакральні, міфологічні та філософсько-екзистенційні. Його роботи глибокі та серйозні як у кольоровому, так і у пластичному вираженні. Андрусів продовжує живописну традицію у сучасній львівській кераміці, до якої належать такі майстри, як Зеновій Флінта, , , та Василь Боднарчук.

Серед важливих робіт:

Композиції — «Пісні рідного краю» (1986), «Розмова» (2000), «Знайомі та незнайомі портрети» (2003);
Декоративні тарілки — «Місто Лева» (1992), «Обличчя влади», «Карпати. Ранкова роса» (обидві — 1999), «Незнайомець-1» (2000), «Несподівана зустріч», «...це Вона» (обидві — 2002);
Садово-паркова скульптура — «Подорож до Тухлі» (1999), «Проштрикнуте небо (Ті, що завжди будуть поруч)» (2000).

Бібліографія[править | править код]

/ // Енциклопедія сучасної України [Онлайн] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008.
Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен: Альбом-каталог. — К., 2002.

Ссылки[править | править код]